Немного о тотальном мировом идиотизме и всеобщей паранойе

Для тех кому очень страшно.

Статистическое количество смертей по Канаде за 2016 год равно 267,213 - 267 тыс :
смотри официальную статистику здесь.
- это значит в среднем за месяц помирают 22 267 человек в любом раскладе. То, что во время вирусной эпидемии эти самые люди умирают неся в себе вирус, по большому счету - ничего не меняет. Те, чье время пришло (или правильнее сказать закончилось?) умрут в любом случае чуть позднее или раньше.

Это к тому, что всем прочим НЕТ НИКАКОГО ПОВОДА для паранойи.

Добавим к этому, что коронавирусы уже известны более 30 лет. С вероятностью более 90% ими уже ранее болели почти каждый из нас (кашель, пневмония различной формы тяжести). Этот вирус всегда был несколько опаснее обычного гриппа. Таким образом, нет никакой дополнительно повышенной опасности в отличие от тех вирусных ситуаций, какие случались ранее. Те кто сегодня бежит в госпитали боясь подохнуть просто раньше этого не делали, а переносили последвия инфекции находясь дома. Вся эта истерика и полный в том числе и политический идиотизм - суть спонтанно спровоцированы. Возможно, определенные политические и финансовые силы, увидев в этом выгоду для себя подогрели это в том числе и намеренно. Вот и все.

Одна из положительных сторон нынешней ситуации, что возможно часть бизнесов рассмотрят всерьез варианты перехода на удаленную работу - было бы очень правильно. А то это эти хронические пробки на дорогах и переполненные центры городов вместе с нынешними ценами на рент - суть полное уродство современной цивилизации. При нынешнем уровне развития Интернета и коммуникаций давно пора уменьшить количество офисного планктона.

Открыли наш сезон по снежному гусю

Гусей - море. Кажется их заметно больше, чем было в прошлом году. Видели огромные стаи одновременно по несколько тысяч гусей в небе. И это только начало перелетов. А летят они обычно до самого мая в несколько потоков.

Я стрелял из Браунинга BPS Stalker - помпа 10-го калибра. Брутальная железная кочерга весом 5 кг, так что отдачу я практически не замечаю. Дает отличные результаты дробью ВВ - в наших реалиях это самое правильное лекарство по гусю. Чок Terror - пока еще не до конца понял насколько он хорош. Это наверно единственное из ружей Браунинга, которое мне сколь-нибудь нравится.  Помимо собственно достоинств 10го калибра,  в этом конкретном ружье  ствол не испорчен дурацким back bore - суть идиотская хрень по рассверливанию стволов  12го калибра +0.4 мм по диаметру от номинальных 18.4 до 18.8мм и более - чуть ли не до 10го калибра при патроннике 12го калибра. Чем бы производитель не тешился, главное чтобы клиент покупал.. 😆 Этой дурью также помимо Браунинга нынче болеют практически все американские  проиводители ружей. Не буду вдаваться в детали, почему я считаю такой подход дурью. Есть достаточно потребителей рекламы и вместе с нею таковых ружей. Умный подумает и поймет сам.

 

У приятеля Benelli Super Sport 12ga в красивом покрытии под карбон. У него в связи с этим был двойной праздник: двумя днями раньше из его Бенелли выпал и потерялся тыльник приклада. Это известная болезнь многих пластиковых полуавтоматов Бенелли. Мы посмотрели в Интернете, цена на новый тыльник для такого ружья равна эквиваленту 100 кан. долларов. Парень было взгрустнул по этому поводу, однако на этой охоте ему удалось найти этот самый его тыльник - ура! :) Как мало оказывается бывает нужно для счастья. :)  Я посмотрел на конструкцию этой детали и охренел от бестолковости итальянского подхода в этом вопросе: резиновая фигня в той части которая входит внутрь приклада просто окружена какой-то тонкой пластиковой рамочкой. Вся эта кострукция просто вставляется в полость пластикового приклада на манер пробки. Со временем в процессе стрельбы из-за влияния отдачи и вычурных эрго-вырезов на поверхности касающейся плеча стрелка такой тыльник пошатывается, от этого его зубцы-зацепы изнашиваются и наконец наступает момент, когда изношенные зубцы-зацепы уже держат совсем плохо. В итоге тыльник  однажды выпадает и теряется прямо на охоте. Как говорят американцы:  "You're fu$ked up". Такая итальянская инженерная дурь не укладывается в моей голове. Иметь такой шикарный основной механизм ружья - затвор с вращающейся личинкой, который держит казенник запертым до самого момента пока заряд покинет канал ствола, гениальная простая и надежная  инерционная система, и зафакапить всю эту бочку превосходного  инженерного решения такой простой и дешевой фигней как тыльник приклада. Заодно, потеряв тыльник ты фактически "попадаешь" на порядка $70 USD. Гениальный Bruno Civolani  - изобретатель этой самой неубиваемой инерционной системы автоматического перезаряда  уже давно отошел от дел. А новые трудяги макаронники из конструкторских бюро Бенелли к сожалению видимо уже не столь гениальны. Впрочем, итальянцы во всем такие. Что-то сделают хорошо и красиво, но обязательно где-то будет скрыта та самая ложка дегтя которая со временем огорчит владельца. Например я хорошом знаком с некоторыми их мотоциклами: чтобы ездить на их спортивном Дукати - надо быть или женщиной или евнухом, в противном случае от жара исходящего от заднего цилиндра у здорого мужика, если не изжарятся яйца прямо в седле, то проблемы возникнут точно. А поверни руль этого мотоцикла до упора и твой кулак костяшками ударится в острую кромку  в верхней части пластикового обвеса. А идиотское сухое сцепление Дукати - отдельная песня. Поэтому,  ну и по ряду других причин я предпочитаю Yamaha ;) Про итальянские нынешние машины марки Фиат уже даже и рассказывать лень. Возвращаясь к ружью, конкретно к модели Super Sport, помимо всего прочего, там еще и ствол ported. Прямо в стволе просверелены ряды отверстий, которые компенсирют подброс. Нужно ли объяснять, что эти самые дырки также крадут давление газов? Но неприятнее всего то, что после выстрела из такого портированного ствола звенит в ушах. При стрельбе на стенде это все неактуально, т.к. там либо наушники-глушители на голове,  либо затычки в ушах. Ну и некоторая потеря мощности выстрела за счет ухода газов через портинг никак не отражается на степени поражения глиняной тарелочки - она в любом случае разобьется. Однако зыткать уши на охоте - это значит прозевать свист крыльев и налет дичи. Потеря же давления в стволе для выстрелов в р-не 40м метров и выше очевидно в некоторых слычаях будет делать подранков. Ну а если ты стреляешь уток или гусей в засаде с приятелями - ты кандидат на изгнание из-за совершенно оглушающих хлопков при стрельбе. Мало кому захочется портить себе слух или затыкать уши чтобы потом прозевать дичь.

К счастью владельца этого ружья, он уже подумывает продать его. Положил глаз на SBE3. На мой вопрос, мол,  "что если там такой же хреновый тыльник?" - ответил, что посадит его наглухо на клей :)

Матриця (для тих, хто бачив фільм)

Автор: Павло Жданов.

Матриця
(для тих, хто бачив фільм)

Дійові особи

Нєо, дурний неофашист у якого амнезія, дежа-вю та хвороба паркінсона. Вважає себе супермєном, носить довжелезний плащ і постійно задає ідіотскі питання.
Морфей, наркоман зі стажем, лисий нєгр, що прийняв Буддізм і також носить довгий шкіряний плащ. Вчився у Москві, тому непогано розмовляє по-русськи.
Триніті, коханка Нєо.
Агенти, кацапські санітари, перевдягнені божевільними.
Ріган, кацапський развєдчік і зрадник. Носить бородку а-ля Депеш Мод і мнить себе філософом.
Огакул, стара єврейка з Одеси.
Також наркомани, водії грузовиків, голоси, божевільні діти та інші.

Епіграф:
Imagine, there is no spoon(Де ложка, блядь?!)

Частина Перша. Тіпа рєальний мір Сцена Перша На сцені неприбрана кімната, посеред якої стоїть компьютер, по якому чатиться Нєо. Раптом екран починає блимати і до терминалу вламується бридка рожа Морфея.
Нєо: Ой!
Морфей: Шукай дівку з зайчиком на сраці.
Нєо: Ти хто?
Морфей: Хочеш знати правду?
Нєо: Шо-о?
Морфей: Питаю: Хочеш знати правду?
Нєо: Яку?
Морфей: Тьху! (відключається)
У двері дзвонять
Нєо: Хочу!… тобто, Хто там?
Наркомани: Це ми. Є?
Нєо шаркає до дверей і відчиняє їх. Наркомани бачать компьютер і випадають на ізмєну
Наркомани: (тремтячим голосом) Давай!
Нєо: Бабки гдє?
Наркомани: (озираючись на телевізор) На…
Нєо: На…
Наркомани: Дьорнєш?
Нєо: Ідьом…

Сцена Друга (дуже коротка)
Дискотека. Усі дурні чи пьяні. Крізь товпу бігають санітари і ловлять якусь дівку. Дівка видирається, пиздить усе довкола та верещить: “Агенти, агенти!”. Періодично вона стрибає та дрига ногами. Санітари ловлять її та колять у сраку шприцем. В цю мить Нєо помічає на ній намальованого крейдою а-ля плейбой зайчика.

Сцена Третя
Нєо прокидається у божевільному домі. На ньому намотане простирадло на манер кацапської смірітєльної рубашки
Нєо: (намагаючись випростати руки і дістатися сигарет) От... хуйня!
Входять санітари
Нєо: Ага, агенти, блядь! (З цими словами він таки витягує праву руку та показує санітарам американський фак)
Агенти: Ну шо, проснувся, блядь? Січас ми зробим процидурку. Любиш процидурку? Мням, мням :) Якщо ти вважаєш шо ти крутий, то ми тобі скажемо: ти – падло! Ми санітари, ми – чистимо заразу. А зараза – це ти. (З цими словами санітари пиздять Нєо по печінці та засовують йому до заду гнуту столову ложку) Уяви – немає ніякої ложки. (Санітари регочуть та залишають палату).
Нєо: (виймаючи з заду ложку) Десь я вже чув таке… про конхвету…

Сцена Четверта
Блатхата Морфея. На ковдрі лежить обдовбана Триніті та ще декілька всмерть п’яних кацапів. Один з них сидить перед древнім телевізором і дивиться на зеленуватий «сніг». Входить Нєо. Трініті починає блювати.
Нєо: Шо тут?
Морфей: Добро пожаловать у рєальний мір!
Трініті: Буе-еееєєє....
Морфей дістає з-під плаща різнокольорові колеса і протягує їх Нєо
Морфей: Візьмеш червоне – будєшь кльовим парнєм, підсядеш на тожє, шо і ми. Візмеш синє – будеш лохом конкрєтним, бо то крейда.
Трініті: Буе-еееааааа....
Нєо тягне руку спочатку до червоного, потім до синього, потім знову до червного. На лобі в нього видно тяжку роботу мислі. Наважившись, він таке бере червоне колесо і їсть його.
Морфей: (Протягуючи Нєо пляшку портвейну) На, запий
Трініті: Бууууууе-еееєєє....
Нєо: (Розплющуючи очі і дуже голосно) Я знаю Кунг-Фу!
З цими словами він починає молотити меблі, п’яних кацапів та інший хлам, що розкиданий по комнаті
Трініті: Шо він робить?
Морфей: (дивиться на зелений сніг) Він рухається!
Трініті: Не так швидко! Буе-еееєєє....
Нєо продовжує молотити повітря, подекуди влучаючи у стіни. В таких випадках він кричить «Хе!» і пиздить ногами прєпятствія. Очі його заплющені, рот усміхнений. З усього видно, що Нєо дуже гарно.

Сцена П’ята
Нєо прокидається з дикого бодуна. Він увесь в синцях та садинах. Навколо лежить попизжена мєбєль, якісь кастрюлі та штук сорок зкрючених дугою ложок. Поруч із Нєо хропе Морфей. Посеред кімнати мичить Трініті. Від цього мичання і розліпля очі Нєо.
Нєо: (хрипко) Хто тут?...
Морфей: (не прокидаючись) Хочеш знати правду?
Нєо: Нєє...
Морфей: То знай, тут ти.
Нєо: Хто я?
Трініті: (показуючи навколо) Ти робив Кунг-Фу
Нєо обводить кімнату поглядом. Потім тихенько витягає з кишені Морфея мобільного телефона і тремтячими руками починає щос набирати. Морфей прокидається.
Морфей: (до Нєо) От я щяз комусь! Віддай трубу..
Нєо: (набравши таки шось, дико оре в мобілу) ЗАБЄРІТЄ МЄНЯ ОТСЮДА!!! АА-А!
На столі дзвонить старовинний телефон. Морфей підходить до нього.
Морфей: (дивлячись на Нєо) Дозвонився? (знімаючи трубу) Ну, “Алльо!”
Нєо зі страхом відкидає мобілу.
Морфей: (з участю) Тобі мабуть треба до Огакула...
Нєо: Хто такий Оракул?
Морфей: Хочеш знати правду? Ой нє, мовчи. Потім побачиш. Він знає, що живе у Матриці. Він відчіває Матрицю. Він навчить тебе, як зламати Матрицю.
Нєо: А почєму я должєн єйо ломать? І нахуя?
Трініті: Бо ти мудак!
Нєо: (помічаючи себе у дзеркалі) І чого я лисий?!

Сцена Шоста, де Нєо вчиться літати Морфей: (до Нєо) Це імітатор. Навколо тебе – штучна реальність. В ній ти самі правила, що діють в Матриці. На деяки ти можеш спиратися, деякі можна зламати.
Нєо: А как я узнаю, шо можна ломати?
Морфей: (стоячи вже на даху височенного будинку поруч із Нєо) Пизданеш і узнаєшь.
Нєо: (радісно) Правду?
Морфей: (хитро) Ага. Стрибай.
Нєо заплющує одне око і підозріло дивиться на негра
Нєо: І на хуя?
Морфей: Пізнаєш правду! Лєті, да?
Морфей штовхає Нєо з даху.
Нєо: (хаотично вимахуючи руками) Оооо-ой бля-а-а-ааа!...
Морфей: (красиво кружляючи навколо Нєо) Лєті, а не “бля”!
Нєо: Бля-а-а-ааа!...
На останній ноті він гупається об асфальт як мішок гівна і плющиться мов діснеєвський зайчик. Над асфальтом стирчать лише очі, якими Нєо дикувато озирається. Поруч плавно, неначе картонна ракєта у фантастичних фільмах, приземляється Морфей.
Морфей: Білі не вміють літати...
Нєо: (спльовуючи зуби) От саразф я вфтану, то ти фука, ляжеф
Нєо вільною рукою відшкрябує від асфальту спочатку жопу, потім говову і переверається на бік. Зі звуком пробки шампанського він ширшає, набуваючи нормальної форми і піднімається. На поясі Морфея верещить пєйджер.
Морфей: (перебираючи різноманітний хлам, шо навішано у нього під плащем) Час іти.
Нєо хромає за Морфеєм харкаючи кровью та ширяє у повітря ногою намагаючись попасти негру в спину.

Частина Друга. Матріца По-за Сценою
Кабінєт главврача. На столі стоїть тарілка борщу, поруч з якою сидить Ріган, та табличка "Сміт", відповідно зі Смітом. Ріган судорожно їсть. У Сміта у вухо всуното кусок дроту від телефону, який він постійно теребить. В руці в ньохо мухобойка, якою він час від часу пиздить по столу.
Сміт: Так от, нас цікавить, хто пре у лікарні колеса?
Ріган: Ам-гум… Скоко? Платішь скоко?
Сміт: (намагаючи тримати себе, але з металом у голосі) Хто ділєр?
Ріган: (закатує очі і огидно плямкає) У мєня єсть свої інтєреси - тарєлка борща каждий дєнь і дімедрол!
Сміт: Добре, тарілка і ампула…і ложка в день!
Ріган: Три!
Сміт: Дві! Дві ампули дімедрола на вечір і імя!
Ріган: (шипить) Морф-ффей! Це він, клятий нігер, навчив Нєо кунг-фу, це він знає правду, але (починає плакати) ні-ііікому не-е ка-аажжее-еее….
Сміт: (тиркаючи вухо з дротом) А зара пошєл нахуй, бо нічо не получішь.
Сміт хуярить мухобойкою по голові Рігана. Ріган перестає хлюпати, тихенько пиздіть зі столу ложку і тихенько рачкує у двері.

Сцена Перша
Засмічена квартира старої єврейки на призьвисько Огакул. Прямо на підлозі сидять дебільні дітки, що граються здебільного алюмінієвими ложками. Входять Морфей та Нєо.Останнього тіпає та сіпає у різні боки. Рухи в нього поривчасті, очі блищать, пальці тремтять.
Морфей: (намагаючись обнять єврейку) Ом-мане Падре Хум!
Огакул: (дивлячись на Нєо) Хаге Кгіша, синку. А хто цей мудак?
Морфей: (огидно кривляючись) Він хоче знати пГ'авду
Огакул: (знову дивлячись на Нєо) Ну і шо ето с табой? Ти двігаєшься такі как Агент!
Нєо: (тіпається) Я... угк… знаю... укг… Кунг! Хву!..
Огакул: Віжу. Но ти полюбіш ту, шо умегла, а она полюбіт тєбя. І кто-то из вас умгет. Ілі нє умгет…. Но кто-то такі умгєт.
Нєо: (сіпаючи головою) Кунг! Хву!
Огакул: (витягаючи шось з кишені) Нєт, божеж мой, от на - з’їж.
Нєо не дивлячись жере, давиться, харкає слиною і знову жре. Поступово його попускає.
Нєо: (дикувато озираючись) Гдє я?
Огакул: Ти в бєзопасності. Ти у дгузєй.
Нєо: От спасібо, я краще піду
Нєо виходить повз дебільних дітей, що від нічого робити, мнуть ложки
Нєо: (до Морфея, що чекає на нього в коридорі) Шо це за блядь?
Морфей: Нічого не кажи. Я не хочу знати ту хуйню – він витягує з-за пазухи старого замацаного телефона який починає огидно дзвонити – Ми повераємось.
Нєо: Куди?
Морфей: Додому, у рєальний мир!
Морфей знімає трубку і тієїж миті з дверей вистрибують Агенти.
Нєо: (радісно підстрибуючи) Ага, Агенти, блядь!
Агенти: (крутячи Морфея) От ти, ніггер, нам і потрібен. Ідьом, нас ждєт главврач!
Морфей: (з гордістю озираючись на Нєо) Я дуже страшний!
Агенти: Ага. Як обізяна. Га-га-ггаааа! (регочуть)
Агенти пиздять обох ногами, рухаючись, як для наркоманів, невловимо швидко. На мить Нєо охоплює прозріння, він відчуває правду, але якась хуйня хряцає його в потилицю і розуміння згасає.

Сцена Друга
В кімнату, де сидить Трініті і Ріган входить Нєо. Він у сраку п'яний. По підлозі розкидано шприци, невеличкі червоні колеса та штук триста ложок.
Нєо: (співає) "Па шир-рокай да-арр-роге, па Сі-і-ібірррі з канво-оєм!…"
Трініті: Де Морфей?
Нєо: (показуючи пальці хрест-на-хрест) "АйПі мой двєсті сор-рок п'ять, я в айсік'ю хаачу оп'ять!…"
Ріган: Де Морфей?!
Нєо закатує очі, голосно гуде, та водить локтями, як паровоз.
Трініті: Останній раз питаю, де Морфей?
Нєо: (падаючи раком) Він знає правду, а я знаю кунг-фу-уу! - З останніми словами його нудить прямо на підлогу, шприци та ложки
Ріган: (шепоче до Трініті) Морфея взяли Агенти! Нєо - сука!
Трініті: (підходить до Нєо і кладе його голову собі на коліна) Що сталося з Морфеєм?
Нєо: Збрроя! Мені потрібна зброя! Я стріляти хочу!
Ріган: Зроби йому клізму, бо помре
Трініті бере величезну клізму, та любовно сує її Нєо у сраку. Нєо, не помічаючи, хапає найбільшу ложку шо поруч обома руками і починає терти її бік об бетонну підлогу. Коли лезо стає наче бритва, Нєо ховає ложку у штані та приймається за іншу. Ріган з острахом дивиться на вже п'ятнадцяту заточку, шо робить хлопець, та тихенько задкує.
Нєо: А ну стояти, блядь!
Ріган: (хтиво намагаючись улибнуться) Что, ну чьто такоє?
Нєо кидає ложку в Рігана, ложка влучає тому у груди, де й залишається стирчати. На підлогу щось капа з розбитої у кармані Рігана ампули. Нєо підходить до тіла, макає палець у жижу та сує його до рота.
Нєо: От бач, дімедрол! Ссучився, падлюка, я зразу запідозрив!
Ріган тихо осідає на підлогу. Його пальці судорожне шкребуть по пилюці. Права лишає слід дуже схожий на слово “Матриця”, а ліва – “Ми тут як блядськи батарейки”.

Сцена Третя Знову кабінет главврача. До кабінету влітає Нєо з клізмою у жопі. На стільці тихо марить Морфей. Його очі заплющені, руки зв’язані. Поруч копошаться лікарі.
Нєо: Ага, то тут в вас штаб! – голосно бздить, клізма випадає і на підставлену долоню падає невеличке червоне колесо, яке кунгфуїст сує у рота негру.
Морфей плямка, миттю вирячує очі і з голосним «чпок» зникає. На стільці лишається лише старий замацаний телефон.
Сміт: Зараз ми тобі покажемо «Штаб»!
Нєо: Я знаю Кунг-Фу та вмію літати!
З цими словами він пиздить головного лікаря телефоном. Телефон дзвонить, лікар падає, інші – тікають.

Заключна Сцена
На ковдрі лежить обдовбана Триніті та ще декілька всмерть п’яних кацапів. Один з них сидить перед древнім телевізором і дивиться на зеленуватий «сніг». Входить Нєо. Трініті починає блювати.
Нєо: (вирячуючі очі) Ну ні хуя сєбе!
Морфей: Добро пожаловать у рєальний мір!
Трініті: Буе-еееєєє....
Нєо зриває важку штору, за якою відкривається замацане вікно і решітка. Вправним ударом голови він б’є скло, вириває зубами грати та поринає у бездонну синю далечинь. З високого неба лунає «Я ЗНАЮ КУНГ-ФУ-Ууу!»
Paul Zhdanov (paul.zhdanov@usa.net), серпень – вересень 2000
Розповсюдження вільне, посилання на автора та “подяку” обов’язкові.
Особлива подяка Івану Туруку за творчі ідеї та натхнення не кинути розповідь після першого ж листа

Снова по зайцу

Бывают зайцы истерические. Услышав шум несутся прочь большими прыжками. Таких примерно каждый четвертый. Но даже они сделав круг возвращаются на свою территорию где нередко удается поднять их повторно. Большинство же snowshoe - нычкари. Будут неспеша перепрыгивать и прятаться. Иногда сидит в 10 метрах и просто смотрит на вас надеясь что его не заметили. И это часто у него срабатывает. Этот был именно такой, но зайцу не повезло. Когда я вскинул ружье он неспеша сделал лишь два небольших шага и замер в 10 м. Очень удобно, мясо не портишь, а голову всеравно выбрасывать.

snowshoe hare

Оленина тушеная в винном соусе

Оленина тушеная в винном соусе с овощами. Гарнир из смеси коричневого, дикого и еще какого-то риса.
Жена постаралась 😊